Психологічні поради

Робота психолога

                                                                                                     «Вдалий вибір професії –
шлях до усапішної кар’єри»

       Психологічна служба у структурі освіти є складовою частиною державної системи охорони фізичного і психічного здоров’я молодих громадян України і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості.
Служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку дитини, мотивів її поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, створює умови для саморозвитку та самовираження, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань навчального закладу.
Психологічна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, Декларацією прав людини, Конвенцією про права дитини, Законом України «Про освіту», чинним законодавством України, Положенням про психологічну службу системи освіти України.

Мета діяльності психологічної служби – створення умов для всебічного та гармонійного розвитку учня, стимуляція до саморозвитку, самоорганізації та самореалізації в подальшому житті.

    Головними завданнями психологічної служби є:
              – сприяння повноцінному особистісному розвитку дитини;
– створення мотивації до самовиховання й саморозвитку;
– забезпечення індивідуального підходу до кожної дитини;
– профілактика і корекція відхилень в інтелектуальному та особистісному розвитку.
Основними видами роботи психологічної служби є:
              – психодіагностична робота;
– консультаційна робота;
– корекційно-відновлювальна та розвивальна робота;
– психологічна просвіта;
– організаційно-методична робота;
– зв’язки з громадкістю.

Напрямки роботи:
1. Попередження можливих психолого-педагогічних проблем.
2. Психологічна профілактика негативних факторів в освітньому просторі навчального закладу.
3. Психологічна просвіта всіх учасників освітнього процесу (педагогічного колективу, майстрів виробничого навчання, вихователя, батьків) щодо адаптації учнів в новому навчальному закладі, вікових особливостей учнів-підлітків, взаємовідносин в учнівських колективах, розвиток індивідуальних можливостей учнів, особливостей дітей пільгової категорії.
4. Консультування учасників освітнього процесу за запитом.
5. Проведення необхідної психологічної діагностики в групах та поглибленої психодіагностики індивідуально.
6. Психологічний супровід учнів від І-го до ІІІ-го курсу навчання.
Включає в себе:
– Проведення необхідної психодіагностики, консультування за її результатами, фіксація результатів в індивідуальні картки психолого-педагогічного супроводу учнів.
– Психологічну профілактику агресивної поведінки та насильства в молодіжному середовищі, вживання наркотичних речовин, спиртних напоїв та тютюнопаління, безпечної поведінки.
– Корекційно – розвиваючу роботу – особистісний ріст, навички спілкування та ефективної комунікації, розвиток творчих, організаторських та лідерських здібностей, формування адекватної самооцінки та навичок самоконтролю.

    Основні завдання психологічної служби в професійно-технічній освіті тісно пов’язані з завданнями підготовки висококваліфікованого фахівця, що не лише володіє необхідним обсягом теоретичних знань, практичних умінь та навичок, а й має необхідні професійно значущі особистісні якості, які дають йому змогу успішно адаптуватися до майбутньої діяльності, прагнути фахового й особистісного самовдосконалення, тобто бути професіоналом, що не зупиняється у своєму розвиткові.

Пріоритетними напрямками діяльності психологічної служби ліцею є:

- психосоціальний супровід формування професійної свідомості учня та допомога в становленні його як майбутнього працівника;
– попередження та профілактика негативних явищ в учнівському середовищі: вживання наркотичних речовин, важковиховуваності, насилля, суїцидальної поведінки тощо;
– психосоціальний супровід правовиховної роботи, профілактика девіантної поведінки, правопорушень (з’ясування мотивів девіантної поведінки; індивідуальні бесіди; обговорення ситуацій в учнівській групі; психокорекція; проведення консультацій з вибору відповідних виховних заходів);
– соціально-психологічна допомога та підтримка особистості що опинилась в кризовій ситуації;
– робота з обдарованими учнями;
– соціальний та психологічний  супровід категорії учнів, які опинились в складних життєвих обставинах, учнів з особливими потребами, дітей трудових мігрантів та категорії соціальнонезахищених;
– психосоціальний супровід превентивного виховання, орієнтація учнів на здоровий спосіб життя;
– соціальний супровід організації дозвілля учнівської молоді на рівні навчального закладу;
– психологічна підтримка педагогів (психологічне консультування, психологічна підтримка у складних життєвих  ситуаціях);
– участь у роботі ради профілактики правопорушень.

Чи знаєш ти себе ?
(поради психолога вступнику)

Перш ніж ти почнеш цілеспрямовано себе виховувати, перевір, що ти знаєш про себе. Якщо самому тобі це зробити складно, порадься з психологом, почитай психологічну літературу, яка є у всіх бібліотеках. А головне, почни думати про себе, прислухайся до своїх відчуттів і бажань і спробуй усвідомити їх. Спробуй хоч іноді подивитися на себе як би з боку, — яким тебе можуть побачити люди, чи відповідає це тому, яким ти сам рахуєш себе.
Намалюй схему: у центрі, куди сходяться всі стрілки-питання, постав своє «Я». Внутрішнє «Я» — найглибша, найтонша і труднодоступна для розуміння суть людини. «Я» — це цілий світ, що належить саме тобі або тільки тобі. Ти по-своєму відчуваєш і сприймаєш навколишній світ, у тебе свої особливості пам’яті, мислення, уваги; у тебе своєрідна уява, здібності, інтереси, потреби, симпатії, прихильності, особливості настрою; тобі властива велика або менша сила емоційних переживань. У тебе сильна або слабка воля, «легкий» або «важкий» характер, своя міра доброти, чарівливості, щиросердя, безкорисливості, благородства; свій життєвий досвід, свої спостереження, свої розчарування, образи, печалі і радощі, звички, нарешті, своя доля.
На жаль, в нашому суспільстві довгі роки виховувалася деяка зневага до «Я» людини, вважалося, що про себе незручно говорити, думати, розуміти: головне — колектив. Це невірно! Твоє «Я» повинне бути повнокровним, розвиненим, вільним, ти винен добре знати всі свої особливості і можливості, щоб перетворити їх на повноцінні достоїнства власної особи. Не поважаючи себе, не розуміючи самого себе, ти не зможеш ні розуміти, ні поважати інших людей.
Постарайся щиро відповісти на наші питання. Ти можеш доповнювати їх, змінювати у міру поглиблення в цілеспрямовану роботу по вихованню самого себе. Почни з таких роздумів про себе:
—    Які здібності я у себе знаходжу?
—    Які книги я люблю читати?
—    Які учбові предмети мені подобаються?
—    Про що я мрію?
—    Про що мені приємно і про що неприємно згадувати?
—    Який у мене характер?
—    Який настрій у мене буває найчастішим?
—    Як я відношуся до себе?
—    Що мені подобається і що хотілося б змінити в моєму
зовнішньому вигляді?
—    Що в житті мені здається найпривабливішим?
—    Чим я люблю займатися більше всього?
—    Ким я хочу стати в майбутньому?
—    Чи люблю я і чи умію я трудитися?
—    Чи часто я в чому-небудь сумніваюся?
—    Чого в мені більше: упевненості в собі або боязкості?
—    Чи розумію я гумор, жарти?
—    Чи випробовую я іноді відчуття сорому, розкаяння?
—    Чи відчуваю в собі хоч би хвилинну злість, заздрість,
підозрілість?
Питань можна задати багато і самих різних. Ти, очевидно, задаватимеш їх собі, виходячи з того, яким ти хочеш стати, ради чого ти хочеш себе пізнати, що в собі хочеш виховати.
Але при всіх варіантах слід пам’ятати, що пізнання власного внутрішнього світу — це лише одна з складових самовиховання. Озирнися навколо. Ти постійно знаходишся серед людей: дуже близьких, рідних — удома, в колі друзів; добре або не дуже добре знайомих — в школі, в гостях, в різного роду клубах, кухлях і секціях; зовсім незнайомих — на вулиці, в автобусі і трамваї, в театрі і кіно, в музеї і магазині, в їдальні і кафе, в таборі літнього відпочинку, на катку і на пляжі, в потягу і літаку — скрізь і завжди. Ще давньоримський полководець і філософ Марк Аврелій говорив: «Якби ти і хотів цього, ти не можеш відокремити своє життя від людства. Ти живеш в нім, ним і для нього. Ми всі створені для взаємодії, як ноги, руки, ока».

Поради психолога, щодо успішної адаптації на новому робочому місці

Шановний випускник, ти вдало пройшов співбесіду і отримав роботу за своєю спеціальністю. Перед тобою постає важливе питання: як утриматись на цій роботі і добре себе зарекомендувати. Для цього скористайся нашими порадами:

  1. Пам’ятай, що твоє завдання прилаштовуватись, а не змінювати;
  2. Будь доброзичливим, уважним, тактовним;
  3. Став сміливо запитання, вивчай ситуацію, будь готовим до ролі учня;
  4. Вбирай в себе необхідну інформацію, як губка. Пізніше ти її розкладеш по полицях та будеш професійно диференціювати;
  5. Порівняй власні цінності і цілі організації;
  6. Вирішуй завдання послідовно, виконуй свої нові обов’язки, засвоюй нові елементи діяльності.

Пройди сім сходинок випробувального терміну

Перша сходинка. Психологічне налаштування

Звичайні задачі:

а) подолання хвилювання і страху перед невідомим;

б) входження в новий режим існування;

в) змиритися з роллю учня, який задає багато питань;

г)узгодження свого зовнішнього вигляду з загальноприйнятим.

Друга сходинка. Усвідомлення своїх власних бажань

Третя сходинка. Вписатися в нові обставини

а) самоорганізація

б) запам’ятовування необхідних назв, понять, імен співробітників

в) звикання до нового режиму і маршруту

г) здобування нових навичок.

Четверта сходинка. Комунікація по вертикалі (з керівництвом)

П’ята сходинка. Комунікація по горизонталі (з колегами)

Шоста сходинка. Робота над помилками

Сьома сходинка. Усвідомлення накопиченого досвіду

Критерієм оцінки випробувального терміну є оцінка результату виконання поставлених завдань за звітний період. Звісно, вчасно і якісно виконані завдання в повному обсязі оцінюються, як проходження випробувального терміну. Головне завдання випробувального терміну – показати “товар обличчям ”, тобто скласти про себе гарне враження, довести, який ви відмінний працівник.

Як підготуватися до тестування

(поради психолога)

  1. Спочатку підготуй місце для занять: прибери зі столу зайві речі, зручно розташуй потрібні підручники, посібники, зошити, папір, олівці і тому подібне.
  2. Склади план занять. Складаючи план на кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні вивчатиметься. Не взагалі: «трохи позаймаюсь», а які саме розділи і теми.
  3. Почни з найважчого, з того розділу, який знаєш найгірше. Але якщо тобі важко «розгойдатися», можна почати з того матеріалу, який тобі більш за все цікавий і приємний. Можливо, поступово увійдеш до робочого ритму, і справа піде.
  4. Чергуй заняття і відпочинок, скажімо, 40 хвилин занять, потім 10 хвилин – перерва.
  5. Не треба прагнути до того, щоб прочитати і запам’ятати весь підручник. Корисно структурувати матеріал за рахунок складання планів, схем, причому бажано на папері. Плани корисні і тому, що їх легко використовувати при короткому повторенні матеріалу. Виконуй якомога більше різних опублікованих тестів з цього предмету. Ці тренування ознайомлять тебе з конструкцією тестових завдань.
  6. Тренуйся з секундоміром в руках, засікай час виконання тестів.
  7. Готуючись до іспитів, ніколи не думай про те, що не впораєшся із завданням, а навпаки, в думках малюй собі картину тріумфу.
  8. Залиш один день напередодні іспиту на те, щоб знов повторити всі плани відповідей, ще раз зупинитися на найважчих питаннях.